Установка катетера Фолея – це важлива медична процедура, яка використовується для вирішення різних проблем із сечовипусканням та догляду за пацієнтами в післяопераційний період. Цей метод застосовується в різних галузях медицини, включаючи урологію, акушерство, травматологію та реанімацію. Знання показань і протипоказань, а також правильна техніка установки катетера відіграють ключову роль в ефективності лікування та мінімізації ризиків для пацієнта. У цій статті ми розглянемо детальну інструкцію з установки катетера Фолея, показання до нього і протипоказання, а також особливості проведення процедури в різних клінічних ситуаціях.
 

Показання до встановлення катетера Фолея

Сечовий катетер Фолея установка для виведення сечі

  1. Порушення сечовипускання:
    • гостра затримка сечовипускання;
    • хронічна затримка сечовипускання;
    • неможливість самостійного спорожнення сечового міхура.
  2. Діагностичні та лікувальні цілі:
    • проведення хірургічних втручань на сечовивідних шляхах і післяопераційний період;
    • необхідність точного вимірювання діурезу; 
    • діагностичні процедури, що потребують постійного дренажу сечового міхура.
  3. Паліативна допомога та догляд:
    • паліативна допомога при тяжких станах і наявності болю;
    • догляд за тяжкохворими або лежачими пацієнтами.
  4. Використання в акушерстві та гінекології:
    • підготовка до пологів або догляд після пологів;
    • лікування деяких видів нетримання сечі та інших захворювань жіночої сечостатевої системи.
  5. Інші напрямки використання: рентгенографія, травматологія

 

Порушення сечовипускання

Гостра затримка сечовипускання — це стан, за якого пацієнт не може самостійно спорожнити сечовий міхур, незважаючи на його наповнення. Може розвиватися внаслідок травм, оперативних втручань, анестезії, прийому ліків або неврологічних розладів. 
Також катетер показаний при хронічних захворюваннях передміхурової залози, пухлинних процесах та інших патологіях, які призводять до хронічної затримки сечовипускання. 
У деяких тяжких станах, при паралічах і парезах, пацієнти взагалі не можуть контролювати функцію сечового міхура, і катетеризація є єдиним способом адекватного дренування.

Необхідність промивання сечового міхура і післяопераційний період

Катетер Фолея використовується для промивання сечового міхура, коли це необхідно для видалення згустків крові, відкладень і інших утворень, які можуть перешкоджати нормальному відтоку сечі. Ця процедура часто потрібна після операцій на сечовому міхурі, при кровотечах у сечовидільній системі або при розвитку інфекційних процесів, таких як цистит. У таких випадках використовується триходовий катетер Фолея, який дозволяє промивати, не перериваючи відтік сечі.
Промивання також допомагає зменшити запалення і прискорити загоєння після операцій.

Діагностичні цілі та аналіз діурезу

Катетер Фолея використовується в діагностичних цілях для аналізу діурезу — вимірювання об’єму виділеної сечі протягом певного часу. Контроль діурезу слугує для моніторингу стану пацієнтів із захворюваннями нирок, серцево-судинними хворобами, при гострій нирковій недостатності, а також після операцій, у реанімаційних умовах та інтенсивній терапії. За допомогою катетера можна точно виміряти об’єм виділеної сечі, оцінити функцію нирок і водно-електролітний баланс організму, своєчасно виявити ускладнення, такі як кровотечі чи витоки. 

Догляд за лежачими пацієнтами

Коли використовується катетер Фолея

Катетер Фолея необхідний пацієнтам, які перебувають у коматозному стані, з обмеженою рухливістю, які не можуть самостійно спорожнювати сечовий міхур. Катетеризація допомагає підтримувати чистоту, запобігати інфікуванню сечовивідних шляхів і розвитку пролежнів у ділянці промежини.
Тривала катетеризація може бути призначена пацієнтам із нейрогенними розладами сечовипускання, коли нервова регуляція функції сечового міхура порушена внаслідок таких захворювань, як розсіяний склероз, травми спинного мозку або інсульт.

Акушерство і гінекологія

В акушерстві катетер Фолея використовується як для діагностики, так і для допоміжної підготовки до пологів. 
“Механічна підготовка шийки матки до пологів” — метод, за якого катетер вводиться в шийку матки для її м’якого розширення і стимуляції дозрівання природним шляхом. Також сечовий катетер використовується в післяпологовий період при ускладненнях із самостійним сечовипусканням після епізіотомії, кесаревого розтину або у випадках масивної крововтрати, коли важливо стежити за виділенням сечі.

Застосування катетера в травматології

У травматології катетер Фолея відіграє важливу роль при лікуванні пацієнтів із травмами таза, хребта та нижніх кінцівок, які можуть обмежувати можливість самостійного сечовипускання. При тяжких ушкодженнях таза часто порушується цілісність або прохідність сечівника, і катетеризація стає необхідною для запобігання застою сечі та ускладнень, пов’язаних із її зворотним током. Також катетер використовується при множинних травмах, коли пацієнт перебуває у знерухомленому стані і потребує постійного контролю за об’ємом виділеної сечі, особливо в умовах реанімації.

Катетер Фолея в рентгенологічних дослідженнях

Катетер Фолея застосовується в рентгенології для проведення досліджень із контрастуванням сечового міхура і сечовивідних шляхів, таких як ретроградна уретеропієлографія або цистографія. За допомогою катетера Фолея контрастна речовина потрапляє в необхідну ділянку, рівномірно розподіляється для отримання якісного зображення. Катетеризація також дозволяє лікарю контролювати процес заповнення та спорожнення сечового міхура, що важливо для повноцінної оцінки його структури і функціональних особливостей.


Протипоказання до встановлення катетера Фолея

Катетеризація протипоказана, якщо може призвести до ускладнень або погіршення стану пацієнта. Протипоказання пов’язані як із інфекційними та травматичними станами сечостатевої системи, так і з загальними особливостями здоров’я пацієнта, які необхідно враховувати перед проведенням катетеризації. 

  1. Гостра інфекція сечовивідних шляхів (цистит, уретрит): встановлення катетера може погіршити інфекцію, призвести до поширення бактерій у верхні відділи сечовивідної системи і викликати ускладнення, такі як пієлонефрит або сепсис.
  2. Тяжкі травми малого таза: переломи кісток таза, розриви сечового міхура або уретри створюють ризик додаткових пошкоджень тканин, кровотеч і інфекційних ускладнень при введенні катетера.
  3. Злоякісні пухлини сечового міхура або уретри: катетеризація може пошкодити пухлинну тканину, що збільшує ризик кровотечі, болю та метастазування. 
  4. Спазми і гіперактивність сечового міхура: мимовільні скорочення м’язів сечового міхура ускладнюють введення катетера, роблять процедуру болісною і знижують її ефективність.
  5. Запальні процеси нез’ясованої етіології: за наявності запалення, причина якого не встановлена, встановлення катетера може погіршити стан і поширити інфекцію на інші органи.
  6. Алергія на матеріали катетера (латекс, силікон): у пацієнтів із алергією може виникнути подразнення, запалення або анафілактична реакція. Для таких пацієнтів слід використовувати гіпоалергенні катетери.
  7. Рубцеві зміни або стриктури уретри: звуження уретри, викликане рубцевими змінами, ускладнює встановлення катетера і робить його болісним, збільшуючи ризик пошкодження тканин.


Установка катетера Фолея

Створення сечового катетера належить американському урологу Фредерику Фолею. У 1929 році він розробив унікальний катетер із балоном, який вирішував серйозну проблему в післяопераційному догляді за урологічними пацієнтами - утримання катетера в сечовому міхурі. 
Незважаючи на те, що схожі пристрої розроблялися й іншими лікарями, саме конструкція Фолея латексного катетера з балоном, а також методика установки виявилися настільки ефективними, що використовуються й зараз у медичній практиці практично без змін. Ім'я Фолея закріпилося за цим винаходом ще й завдяки активному просуванню автором сечового катетера  в професійному співтоваристві.
Процедура встановлення катетера Фолея  - це медична маніпуляція, проведення якої вимагає професійних навичок і суворого дотримання санітарно-гігієнічних норм. Для пацієнта вона може бути пов'язана з неприємними відчуттями, а при неправильному проведенні існує ризик пошкодження уретри й занесення інфекції.
Тому вкрай важливо, щоб катетеризацію виконував кваліфікований медичний фахівець - лікар, медсестра або фельдшер, навчений алгоритму встановлення й техніці безпеки. 


Алгоритм встановлення катетера Підготовка до катетеризації

  1. Підготовка пацієнта до встановлення.
    Підготовка пацієнта до встановлення катетера Фолея починається з інформування його про майбутню процедуру: мета катетеризації, її особливості й можливі відчуття. Ознайомча бесіда важлива для зменшення тривожності й створення довіри між пацієнтом і медичним персоналом.
    Самостійне встановлення цього сечового катетера категорично не рекомендується, оскільки це складна маніпуляція, що вимагає точності, стерильності й досвіду.
  2. Положення пацієнта.
    Зазвичай пацієнта вкладають на спину, злегка розводять і згинають ноги в колінах. Пацієнтам-жінкам, як правило, процедуру проводять на гінекологічному кріслі, щоб створити оптимальний доступ до уретри. 
  3. Гігієнічна обробка й дезінфекція пацієнта і медичного персоналу.
    Перед початком встановлення медичний працівник зобов'язаний надіти стерильні рукавички, використовувати антисептичні засоби для обробки рук і інструментів. Катетер, серветки, шприц із розчином для наповнення балона катетера й усі використовувані інструменти мають бути стерильними, щоб запобігти потрапленню мікроорганізмів у сечовивідні шляхи.
    Гігієнічна обробка статевих органів пацієнта - також обов'язковий і необхідний етап. Лікар або медсестра очищають область навколо уретри за допомогою антисептичного розчину (фурациліну, хлоргексидину): для чоловіків це може включати очищення голівки статевого члена й уретри, а для жінок — обробку зовнішніх статевих органів. 
  4. Введення катетера.
    Установленній катетер Фолея На наконечник сечового катетера й уретру наноситься спеціальний гель або вазелінова олія, які полегшують введення. Щоб уникнути пошкодження слизової оболонки уретри, процедуру проводять максимально обережно й повільно. Під час введення катетера медпрацівник стежить за станом пацієнта, ставить запитання про можливі неприємні відчуття, такі як біль або печіння, і за потреби зупиняється, щоб дати пацієнту можливість розслабитися. 
    Катетер вводять в уретру, утримуючи його під невеликим кутом. Щойно катетер досягне сечового міхура, що підтверджується появою сечі в трубці, медпрацівник вводить 5-10 мл стерильного фізрозчину в балон катетера для фіксації його в потрібному положенні. 
  5. Підключення сечоприймача. 
    Після закріплення катетера до нього приєднується сечоприймач для збору сечі (приєднання сечоприймача до катетера можливе і на етапі перед введенням катетера в уретру).
    Лікар перевіряє, що катетер зафіксовано надійно, і пацієнт не відчуває болю чи інших дискомфортних відчуттів.
    На цьому процедура завершена, і медичний персонал інформує пацієнта про правила догляду за катетером, якщо він залишається на тривалий час.


Знеболювання при встановленні катетера, особливо в дітей

Під час катетеризації дорослих пацієнтів зазвичай не потрібне загальне знеболювання, але для зменшення дискомфорту можуть використовуватися місцеві анестезувальні гелі, які наносяться на уретру перед введенням катетера. 
Катетеризація дітей вимагає дуже делікатного підходу, оскільки в дітей уретра більш вузька й чутлива, а психологічний дискомфорт може бути значним. Тому рекомендується обов'язкове застосування місцевого анестетика у вигляді гелю, який мінімізує больові відчуття й полегшує введення катетера. У деяких ситуаціях може знадобитися седація чи легка анестезія для зниження стресу дитини.

Процедура встановлення катетера Фолея вимагає високої кваліфікації й ретельного дотримання санітарних норм. Незважаючи на свою поширеність, катетеризація може бути пов'язана з ризиками, такими як інфекції або травми сечовивідних шляхів, якщо не дотримуватися правильної техніки. Проте за правильного застосування катетер Фолея відіграє незамінну роль у лікуванні й догляді за пацієнтами, поліпшуючи якість життя в складних клінічних ситуаціях. Важливо, щоб процедура проводилася тільки кваліфікованим фахівцем, що забезпечить безпеку й ефективність лікування.